Последний из посредников между Россией и Украиной. В чем заключается роль Эрдогана

Виталий Портников Журналист Накануне очередного разговора Путина и Эрдогана стало известно, что Россия согласилась на продление зернового соглашения (Фото:Sputnik/Alexander Demyanchuk/Pool via Reuters/File Photo) Тобто додаткового газогону, за допомогою якого європейські країни мають отримувати російський газ після підриву «Північного потоку».Сама ідея викликає у спостерігачів навіть у самій Росії швидше саркастичну реакцію.По-перше, зараз не зрозуміло, звідки взяти інвесторів на такий амбітний проєкт — принаймні, до того часу, поки Росія буде продовжувати залишатися під західними санкціями.По-друге, незрозуміло, хто буде купувати російський газ у ситуації, коли країни ЄС докладають зусиль, щоб позбутися енергетичної залежності від Москви.Однак Реджеп Ердоган не був би Ердоганом, якщо б не відгукнувся на цю пропозицію Володимира Путіна. Адже готовність обговорювати питання «газового хабу» дозволяє турецькому президенту презентувати своїм співвітчизникам ідею, що Туреччина скоро «обігріє всю Європу» й стане головною транзитною країною.

Ну й до того ж це допомагає утримувати баланс у стосунках з Москвою.Якраз напередодні чергової розмови Путіна і Ердогана стало відомо, що Росія погодилася на продовження зернової угоди. Це рішення є вигідним для всіх.

Для України, яка має можливість експортувати зерно й отримувати доходи для бюджету. Для країн «глобального півдня», які намагаються уникнути голоду.

Для країн Заходу, які намагаються уникнути міграційної кризи. Чи вигідною є угода для Росії?Всі ми розуміємо, що Путін хотів би і глобального голоду, і міграційної кризи.