После Кубинского кризиса. Почему сейчас самый высокий риск использования ядерного оружия

Григорий Рий Историк, преподаватель, исследователь новейшей истории Украины и Холодной войны, доктор философии, автор книги об истории Антибольшевицкого блока народовСудя по заявлениям Путина, мир сейчас гораздо ближе к использованию ядерного оружия, чем когда-либо после Кубинского кризиса Свій ядерний шантаж Росія розпочала одразу після повномасштабного вторгнення в Україну. 27 лютого Путін віддав наказ вищому військовому керівництву перевести сили стримування в особливий режим бойового чергування, як відповідь на нібито недружні кроки збоку країн Заходу.

Після цього тема із можливими застосування ядерної зброї Росією постійно присутня в порядку денному.Особливо загострилася ця проблема після явних провалів російських військ на фронтах, а також після проведення незаконних референдумів на тимчасово окупованих територіях України та їхнє нелегітимне «включення» в склад РФ. Перед початком ядерних навчань країн НАТО, один з генералів армії Норвегії заявив, що Росії набагато вигідніше використовувати ядерну загрозу, ніж прямо застосувати на полі бою.

Більшість експертів також стверджують, що поки не має ознак того, що Росія використає свій ядерний потенціал на полі бою найближчим часом, однак ризик використання ядерної зброї зараз є найвищим з часів Кубинської ракетної кризи.Так, світ уже стояв на порозі нової світової війни, яка мала всі ознаки того, щоб перерости у ядерну. І було це у середині жовтня 1962 року.

Декілька років до цього на Кубі до влади прийшов комуністичний уряд Фіделя Кастро, усунувши з поста президента Фульхенсіо Батісту, та отримавши підтримку від Совєцького Союзу. Спочатку співпраця з союзом передбачала співпрацю у аграрному секторі та промисловості, однак після невдалої спроби висадки інспірованої ЦРУ