План Москвы. Зачем Лавров угрожает Молдове

Виталий Портников Журналист Интерес Кремля к Молдове и влияние на ее внешнюю политику обусловлены не только сегодняшней ситуацией и войной с Украиной Жорсткі висловлювання голови російського зовнішньополітичного відомства Сергія Лаврова на адресу Республіки Молдова та її президентки Маї Санду вкотре нагадали, що Кремль має конфлікт аж ніяк не з однією тільки Україною. Що будь-яка колишня радянська республіка, яка хоче обрати свій самостійний шлях розвитку для російських керівників — «недодержава».

Саме тому Молдова і заслужила у російського міністра закордонних справ титул «другої України», — пише Віталій Портников для Радіо.Свобода.Але інтерес до Молдови та вплив на її зовнішню політику обумовлений аж ніяк не тільки сьогоднішньою ситуацією та війною з Україною. У Москві ще в 90-і роки зрозуміли, що вплив у Кишиневі - ключ до дестабілізації ситуації на півдні України та одночасно можливість продемонструвати «цивілізований» територіальний конфлікт, коли легітимний уряд країни перебуває у постійному контакті з маріонетковою адміністрацією фактично керованого з Москви молдовського регіону.Саме тому російське керівництво завжди активно допомагало посилити вплив проросійських сил у регіоні.

Кульмінації ці зусилля досягли, коли президентом Молдови було обрано лідера проросійської партії соціалістів Ігоря Додона.Саме після його обрання Росія вперше — і, сподіваюся, востаннє в історії пострадянського простору досягла порозуміння із Заходом щодо необхідності консолідації проєвропейських та проросійських сил Молдови у боротьбі з фактичним лідером країни, олігархом Владом Плахотнюком.Сумнівна домовленість, яка дозволила Маї Санду сформувати недовговічний коаліційний уряд, призвела до тріумфу саме проросійських сил. Символом цього