Опасен для всех без исключения. Пора миру изменить правила игры

Александра Матвийчук Глава Центра гражданских свобод, нобелевская лауреатка Международная архитектура мира и безопасности не работает Текст опубліковано у спецвипуску журналу NV Світ попереду 2023 за ексклюзивною ліцензією The Economist. Републікація заборонена.Цього року організації, яку я очолюю понад 15 років, присудили Нобелівську премію миру. Це визнання зусиль усього українського народу, який бореться за свободу та демократичний вибір.

Також це унікальна можливість для правозахисників порушити питання про відповідальність за воєнні злочини Росії на міжнародному рівні. Бо стійкий мир у нашій частині світу неможливий без справедливості.Росія використовує воєнні злочини як метод ведення війни. Російські війська умисно знищують житлові будинки, церкви, школи, лікарні, розстрілюють евакуаційні коридори, ув’язнюють людей у фільтраційних таборах, проводять примусові депортації населення, викрадають, катують і вбивають на окупованих територіях.Росія хоче зламати спротив та окупувати Україну через невимовний біль цивільного населення.

Ми документуємо цей біль.За ці роки я говорила із сотнями людей, які вижили в полоні. Вони розповідали, як їх били, ґвалтували, проводили струм через геніталії, виривали нігті, свердлили коліна, змушували писати власною кров’ю. Одна жінка розказувала, як їй виймали око ложкою.

Таким діям немає жодного військового виправдання. Росіяни робили це все тільки тому, що могли.Після повномасштабного вторгнення ми об'єднали зусилля з іншими правозахисниками та започаткували ініціативу Трибунал для Путіна. Ми побудували всеукраїнську мережу документаторів, яка працює по всій країні включно із окупованими територіями.