Оксана Забужко: українці не вміють об’єднуватися, але анархічний ген у них досить сильний

Оксана Забужко: Письменник і політик — різні професії. Вони по­різному вживають мову.

Про крах путінської системи, про злиденного хлопчика — Януковича, про дівчинку, яка вміє пересварити хлопчиків — Тимошенко, про вірус загальної прибитості й те, що необхідно Україні розповіла Оксана Забужко, українська поетеса та письменниця в інтерв’ю. Наводимо уривки з нього.

«Передбачити кризу, яка за минулі 10 років свій цикл вичерпала, можна було. Те, що вона трухлява зсередини, стало зрозуміло, коли. І що вся ця велика газова бульбашка легко може лопнути.

У Росії зросло покоління, для якого нестерпна думка, що отак і буде без кінця й краю, як 30 років під Сталіним. Ще 12 років бачити на екрані Путіна — це ж половина життя.

Крах системи Путіна не означає, що Росія різко перейде до демократії. До неї не переходять водночас і воднодень. Росія принаймні на кілька історичних епох позаду нас на цьому шляху. У них дуже міцні традиції візантійської державності.»

«Альтернативи путінсько­медведєвської умовної стабільності у них є дуже неприємні — для України. Бо коли прийдуть до влади нацболи (Націонал­більшовицька партія Едуарда Лимонова. — „А“), то  доведеться згадувати з ностальгією».

«Це зараз Віктор ­Федорович у ейфорії від свого домінуючого стану в державі. Але згадайте, яку він дістав з­під столу на прес­конференції. Це жест злиденного хлопчика з убогого шахтарського барака. Річ не в тім, скільки та вода коштує, а в тім, що він носить свою водичку на прес­конференцію. Як бідняк, який може взувати ­супердорогі черевики».

«Цілком „бютівська“ логіка — треба ж на когось свою провину зіштовхувати, направляти суспільну агресію. Це також і логіка. Дівчинка знає, як управляти класом: треба посварити хлопчиків у ньому».

«Кожна людина вартує або поваги, або співчуття. Мені шкода й усіх тих, які оскаженіло летять на гроші й владу, творячи на цьому шляху купу зла. Ще Еріх Фромм говорив: жодна самодостатня людина не жадає влади, це від комплексу недолюбленості. Такій людині внутрішньо необхідні оплески. З цієї точки зору мені шкода Юлю. Вона стільки зла посіяла. Я не про газові контракти, енергозалежність — зло в плані духовного розтління нації вірусом ненависті.»

«Ліні Костенко 81 рік. Вона ніколи не була громадським діячем. Використовувати її в тій ролі, у якій два роки тому виступала Тигрюля, з якою фотографувалися, — це цинічний і шахрайський піар­хід. Нахабство, що перевершує все. От ставимо на чолі списку людину, яку...