Нотатки з пекла

Знову в зруйнованих поселеннях, швидких та операційних наші лікарі бачать те, що люди не повинні бачити. Я спеціально не поститиму тут відірваних рук і ніг, аби не займатись епатажем.

Вчора міна лягла в полі, в кількох десятках метрів від нашої швидкої, яка евакуювала поранену жінку з Привілля біля Лисичанська. Коли з неї винули осколок, наша бригада відвезла її додому, тобто майже на лінію фронту, де вона живе у льосі, бо в лікарні місць немає. Вночі орки по дорозі обстріляли іншу швидку, яка везла поранену дівчинку восьми з Бахмута на Дніпро. Дівчина з того самого Привілля. Її сестра 12 років та два хлопчаки, що гралися з нею у дворі, загинули від артобстрілу. За життя найменшої боряться дніпровські лікарі…

Читайте также: Київський паноптикум: гірка правда

Також наші лікарі працюють з жертвами форсфорних бомбардувань Попасної. З жертвами ракетних обстрілів, від яких багатоповерхівки складаються як карткові будиночки. І з солдатами, солдатами, солдатами з почорнілими обличчями, які потоками стікаються у госпіталь з передової з мінно-вибуховими травмами. Які вгризлись в українську землю, але яким елементарно бракує БК, аби її ефективно захищати. Бо як сказав один поранений воїн, "на один наш снаряд вони насипають десять"...

Агов, мешканці печерських пагорбів, у яких війна вже десь далеко! Які вже марять "великою відбудовою". Які вже розставляють своїх фаворитів на Запорізький Військовий Госпіталь / Zaporizhzhia Military Hospital і знову судяться до останньої апеляції з ветеранами #ПДМШ, які в судовому порядку домагаються встановлення їм статусу учасника бойових дій (що я тобі казав Natalia Moseichuk!). Готуйтесь!

Спочатку ми викинемо путіноїдів з української землі, а потім прийдемо запитати козицьких про гумдопомогу, від