Невозможно построить новую страну со старыми людьми

Иван Компан Преподаватель Эдинбургской бизнес-школы Как будем жить дальше? Что нас ждет уже через несколько лет и используем ли мы шанс начать новый этап для страны, за который заплачено тысячами жизней и покалеченных судеб? Жодних сумнівів, що ми переможемо, але ніхто напевно не скаже, як саме виглядатиме перемога. Варіантів безліч: без територій, що зараз захоплені ворогом; з усіма територіями, що були нашими до війни; в кордонах УРСР або й від Карпат до Уралу.Території - це, звісно, дуже важливо, адже мільйони українців були змушені покинути свої міста та села, або проти волі опинилися в окупації та мріють повернутися до нормального життя.

Але є питання не менш, а може й більш важливі ніж території і, до речі, ворог подає нам чудовий приклад, що гонитва за землями, коли немає розуму, веде в нікуди.Чи зможемо ми дати раду власним територіям після перемоги? Як будемо жити далі? Що нас чекає вже за кілька років і чи використаємо ми шанс розпочати новий етап для країни, за який заплачено тисячами життів та скалічених доль? Все більше і більше людей починають ставити собі ці запитання і, на жаль, на багато з них немає легких відповідей.Яким буде процес економічного відновлення і які галузі отримають першочергову підтримку? Перераховувати можна довго й аргументовано, адже для відновлення звичного життя потрібно буде багато чого — житло, інфраструктура, їжа, пальне, звичні послуги, ефективна фінансова галузь, зрештою, оборонна промисловість, щоб нікому не спало на думку «повторити» — перелік довгий. І, як ви самі розумієте, процес економічного відродження може бути організований дуже по-різному.Інфраструктуру можуть відновлювати державні компанії та чиновники, а можуть іноземні концесіонери, обрані за прозорими процедурами;