Некрофілія Путіна

То чи варто нам очікувати російської інвазії? Попри нагнітання в Москві агресивної істерії і підкремлівськими ЗМІ, і заявами найвищих державних осіб, мислячі люди чимраз більше схиляються до переконання, що ймовірність воєнного розвитку ситуації стрімко падає. Всі останні події вказують на те, що передумови, які склалися і в Росії, і на міжнародній арені, вкрай несприятливі для Росії, щоб встрявати у військову авантюру. Хоча, звісно, не варто відкидати чинник відчаю, який може штовхнути російське керівництво на екстраординарні дії.

Але тут ми вже безсилі щось прогнозувати. Спробую пояснити, що я маю на увазі під «несприятливими передумовами». От хто б собі ще зовсім недавно міг уявити, що така російська ура-патріотична організація як «Загальноросійські офіцерські збори» зненацька виступить з різким засудженням планів Кремля вторгнутися в Україну.

Бо ким є голова цих зборів генерал-полковник у відставці Леонід Івашов? Як і більшість російських імперців, він «органічно» поєднував у собі комуністично-радянську та монархічно-імперську ідеологію. Він написав масу статей та книжок, де відстоював російську експансію, «кримнаш», сварив Захід, не гребував й антисемітськими заявами. Ще зовсім недавно, у жовтні минулого року, Івашов, даючи інтерв’ю російській військовій газеті «Звезда», переконував читачів, що саме НАТО спровокувало військову ескалацію, що Росія у конфлікті з Україною – жертва, що Кремль лише намагається захищатися від агресивних намірів Заходу.