Наша эра мегаугроз

Після виходу в жовтні 2022-го року книги«Мегазагрози» теми, на яких я робив у ній акцент, вийшли на перший план. Тепер усі визнають, що економічні, монетарні та фінансові загрози посилюються та переплітаються у небезпечний спосіб із різноманітними соціальними, політичними, геополітичними, екологічними, медичними та технологічними подіями.

Саме тому в грудні 2022-го року газета «Financial Times» обрала слово «полікриза» одним із головних слів року. Але який би термін ви не обрали, у всіх з'являється розуміння, що не тільки світова економіка, а й саме виживання людства опинилися під загрозою.

Як я попереджаю в книзі, період «Великої поміркованості» (тривалий період низької макроекономічної волатильності, що почався в середині 1980-х років) змінився періодом «Великої стагфляції». У 2022-му році ми побачили сплеск інфляції в розвинених країнах і країнах, що розвиваються, різке сповільнення темпів зростання світової економіки, яке продовжилося в 2023-му році, а також ознаки серйозних боргових проблем у приватному та державному секторі на тлі підвищення облікових ставок центробанками для стабілізації цін.

Через цю політику монетарного посилення в багатьох країнах світу інфляція знизилася. Проте в розвинених країнах інфляція залишається набагато вищою за цільовий рівень 2%. Ба більше, ефект десятка інших середньострокових негативних шоків на боці сукупної пропозиції відтоді лише посилився.

Наприклад, триває деглобалізація: дедалі більше країн переходять від вільної торгівлі до безпечної та від економічної інтеграції до розриву зв'язків і «позбавлення від ризиків». Політика «решорингу» (повернення в країну виведеного за кордон виробництва), «ніршорингу» (переведення виробництва з далеких країн у сусідні) і «френдшорингу»