Лезвие бритвы. Непохоже, что следующий год станет удачным для демократов — The Economist

Чего Байден не успел сделать до конца 2022 года, ему вряд ли удастся достичь, считает Идрис Калун (Фото:REUTERS/Leah Millis) Идрис Калун, шеф-редактор бюро The Economist в Вашингтоне, объясняет, почему Джо Байден не сможет положить начало новой эпохе больших социальных выплат и расходов на смягчение последствий изменения климата.Матеріал опубліковано у спецвипуску журналу НВ Світ попереду 2023 за ексклюзивною ліцензією The Economist. Републікацію заборонено.Більшу частину перших двох років президентства Джо Байдена було присвячено намаганням виробити консенсус серед непоступливих законодавців з його власної партії.

У наступні два роки це завдання трансформується у щось набагато складніше. Одразу після проміжних виборів, що відбулися 8 листопада, скидалося на те, що республіканці повернуть собі контроль над палатою представників, пройшовши по лезу бритви (хоч і насилу).

Це означає розділення управління між демократами й республіканцями із січня 2023 року й аж до моменту після президентських виборів 2024-го. Важко уявити, що із цього вийде щось путнє.Раніше той факт, що спікер палати й президент належать до партій-суперників, необов’язково звучав похоронним дзвоном для повноцінної законотворчості.

Проте нещодавно роль спікера із законодавця, що час від часу виступає миротворцем, як-от Тип О’Ніл за часів Рональда Рейгана, перетворилася на роль головного мучителя.Маємо мало підстав сподіватися, що республіканець Кевін Маккарті, який, як припускають, стане наступником Ненсі Пелосі, перевершить очікування. Існує зовсім невеликий шанс того, що демократи й республіканці дійдуть згоди у чомусь, окрім спільного скепсису щодо технологічних гігантів та Китаю.