«Кольчуга» на дне Балтийского моря

Петр Бурковский Исполнительный директор Фонда Демократические инициативы имени Илька Кучерива Разведданные не в первый раз становятся заложниками политических игр. Это старые грабли, которые следует убрать из американо-украинских отношений Почнемо з головного.

Публікація у The New York Times, яка спирається на витік оцінки розвідданих про обставини вибуху і критичного пошкодження російського газопроводу Північний потік — 2, не містить даних про відповідальність України.Як випливає зі статті, американська розвідка на основі зібраних даних лише припускає причетність до підриву ПП-2 «опонентів Путіна або Росії», які можуть мати громадянство України або Росії. Водночас, ці ж розвіддані, як стверджується у статті, не є повними і достатніми для будь-яких вагомих висновків.Ось і весь фактаж цього матеріалу.

Проте автори статті наполегливо інтерпретують слова високопосадовців уряду США, від яких власне й отримали інформацію, як натяк на якийсь «проукраїнський слід» і ймовірність відповідальності якихось анонімних проксі-агентів.У цій ситуації надзвичайно важливо уважно читати та відділяти думку журналістів від цитат урядовців. Так от, анонімні представники уряду США, а журналісти показово уникають словосполучення «адміністрація Байдена», сказали, що лишаються «відкритими» до версії про причетність осіб зі зв’язками з українським урядам чи спецслужбами.

Тобто, нічого не стверджують і не виключають.Цього ж дня з’являється інша публікація на цю ж тему в німецькій пресі. Це вже не витоки з розвідки, а з офіційного розслідування.

Зокрема, зі статті ми дізнаємося, що під підозру німецьких слідчих потрапила яхта, де знайшли сліди вибухівки, яка перебувала недалеко від місця вибухів на газопроводах. Єдиний зв’язок з Україною — яхта