Кінець ОДКБ. Чому розвалюється безпековий союз Путіна

Створена на уламках СРСР Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) нині є унікальним об'єднанням.

Країна, у столиці якої уклали угоду про формування військово-політичного блоку, до неї більше не належить; дві з шести країн-учасниць фактично перебувають у стані війни з іншими державами, але ведуть бойові дії власними силами; ще дві постійно воюють одна з одною. Що це за організація і чи має вона перспективи?

Востаннє про ОДКБ у інформаційному просторі згадували 9 жовтня: Киргизстан відмовився проводити на своїй території навчання миротворчих сил цієї організації. Командно-штабні навчання під назвою "Непорушне братство - 2022" мали відбутися в Іссик-Кульській області 10-14 жовтня, але їх скасували без оголошення причини.

Коли наступного дня журналісти запитали у прессекретаря президента РФ, чи немає між Росією та Киргизстаном розбіжностей, Дмитро Пєсков відповів: "Ні".

До складу ОДКБ входять Росія, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан і Таджикистан. На навчаннях у місті Баликчи Іссик-Кульської області планували відпрацювати режим припинення вогню.

Але, схоже, у спроможність сил ОДКБ забезпечити припинення вогню вірить дедалі менше членів організації. Приміром, наприкінці вересня від участі у навчаннях ОДКБ у Казахстані відмовилася Вірменія.

"Пістолет, який не стріляє"

Діяльністю ОДКБ - точніше її відсутністю - незадоволені багато політиків країн-учасниць блоку.

У середині вересня у Єревані відбувся мітинг з вимогою виходу Вірменії з Договору про колективну безпеку та початку переговорів з новими союзниками. Причиною стала пасивна реакція ОДКБ на прохання Вірменії надіслати військовослужбовців до зони зіткнень з Азербайджаном, які відновилися в ніч з 12 на 13 вересня.

Протестувальників підтримали спікер