Казахстан: прощання з «Дідусем» за сценарієм Кремля

 Акції протесту у Казахстані розпочалися на початку січня 2022 року, їх каталізатором стало суттєве зростання ціни автогазу, який у країні використовують активно і комерційні автомобілі, і приватні автівки. Пікантність ситуації полягає тому, що газ казахстанського видобутку відправляють на завод “Газпрому» в Оренбурзі, звідки він повертався до країни у вигляді палива для автівок.  Автогаз виявився чудовим каталізатором масових протестів, які в автократичному Казахстані відбуваються достатньо регулярно.

Запроваджений президентом Токаєвим надзвичайний стан став третім за 30 років незалежності Казахстану. Його втілення стало першою реальною силою для другого президента Казахстану.Наскільки справедливими були вигуки “Шал, кет» (“Дід, йди») від протестувальників на адресу Нурсултана Назарбаєва? Його правління нагадує центральноазійську адаптацію серіалу “Династія» з драматичними поворотами у ставленні до трьох доньок, зятів з різним ступенем опозиційності, смертю онука Айсултана та періодичним викиданням в опозицію або за межі країни (часто це одне і те ж саме) популярних управлінців.

Нурсултан Назарбаєв, якому зараз 81 рік, протягом власного правління побудував вітринну автократію, у якій уживаються низький рівень життя більшості громадян Казахстану, прагнення перейти з кирилиці на латинку, використання британського права для розв’язання комерційних суперечок та масштабна корупція. Сценарій транзиту влади, у відповідності з яким президентом Казахстану став у 2019 році Касим-Жомарт Токаєв, а Назарбаєв став “Єлбаси», не передбачав повного відходу Назарбаєва від важелів управління країною.