Катастрофа, якій можна запобігти. Уроки Карибської кризи для сучасного світу

Рівно 60 років тому, 16 жовтня 1962 року, розпочалася Карибська криза – момент найбільшого загострення у Холодній війні СРСР та США, коли світ опинився за мить до ядерної війни. І напевно ніколи за шість десятиліть, що минули, ця загроза не була настільки актуальною, як сьогодні. Тоді, як і зараз, погрози застосувати ядерну зброю були фактором силової дипломатії.

Сама готовність до запуску фатального сценарію мала змусити противника до поступок. Однак прямий ядерний шантаж – дуже небезпечна гра, яка здатна вийти з-під контролю. Здавалося, людство добре засвоїло цей урок, адже до кінця Холодної війни більше не поверталося до «атомної дипломатії».

Аж ось, через 30 років після розпаду тоталітарної комуністичної імперії, її начебто демократична і начебто цивілізована спадкоємиця знову розмахує ядерною палицею.   Центр стратегічних комунікацій нагадує головні віхи протистояння Кеннеді та Хрущова, а також аналізує схожості та відмінності тривожних жовтнів 1962 і 2022 років. Назва «Карибська криза» походить від Карибських островів Атлантичного океану, головним з яких є Куба. У 1959 році на Кубі в результаті революції встановився режим Фіделя Кастро, ворожий до США.

Кастро звернувся по допомогу до СРСР, адже самостійно Гавана не могла протистояти Вашингтону. У Москві радо відгукнулися на заклик, адже Куба була ідеальним плацдармом, звідки можна було загрожувати ядерними ракетами Сполученим Штатам так само, як американські ракети загрожували радянській території з Туреччини. Ракети на Кубу вдалося доставити таємно, але вже на острові їх зафіксувала аеророзвідка США.