Историческая параллель: как Медведчук обокрал русскую казну

Андрей Кокотюха Писатель, киносценарист Традиции, которую продолжил Медведчук — не менее ста лет Днями радник голови МЗС України Вадим Денисенко розповів: провали в розрахунках агресора та неправильні розрахунки Путіна не в останню чергу — заслуга його кума Віктора Медведчука. На його структури в Україні тривалий час витрачалися шалені кошти. Натомість Медведчук їх цинічно та банально крав.

Звітуючи очільнику Кремля про свої успіхи, які де-факто здебільшого лишалися на папері.Тобто Путін беззастережно довірився Медведчуку. Російська казна фарширувала його нафтодоларами — ну не свої ж гроші російський диктатор йому платив, хай Медведчук сто разів йому кум. Від результату українцям не легше, бо війна тривала весь цей час у різних фазах, і зараз — найстрашніша.

Так, Медведчук винен перед Україною за підривну діяльність проти держави, громадянином якої досі є. Маю надію, що його заарештують очно, а не заочно. Але є також надія, що його розшукують і за поребриком, за особистим путінським наказом.Адже завинив Медведчук і перед Путіним: дурив, брав величезні гроші, крав їх.

Зокрема, на крадені гроші куплені різні кітчеві предмети непристойної, позбавленої смаку розкоші. Проте ширшому загалу навряд відомо: обкрадати російську казну в подібний спосіб, подібними методами — давня київська традиція. Маю на увазі нечистих на руку осіб, які працювали на російську ідею і брали за це чималі гроші.

Традиції, яку продовжив Медведчук — щонайменше сто років.Ще до Революції Гідності я почав працювати в жанрі історичного роману. Твір «Київські бомби» став останнім, завершеним у мирний час — жовтень 2013-го. І першим, який побачив світ у буремні часи — лютий 2014-го.