Гнев Божий. Каким может быть план украинской мести России

Андрей Кокотюха Писатель, киносценарист Стремление активных украинцев действовать против российских убийц по примеру Моссада понять можно. Однако реальны ли подобные сценарии? Літо 2015 року. Неоголошена, але фактична війна з Росією триває вже рік.

За столиком у невеличкому київському кафе сидять троє чоловіків. Один із них — я. За результатами зустрічі мені треба написати план української помсти російському агресору.

Задум простий: буде група спецназу, месників — диверсантів раз по раз посилатимуть на російську територію, всякий раз у них інша ціль. У фіналі дванадцятої серії бажано викрасти Путіна.Хто ще не зрозумів, пояснюю: ми з режисером і потенційним інвестором обговорювали ідею гостросюжетного серіалу. Цікаво і показово, що наші месники-диверсанти, за задумом, мали б діяти самостійно.

Без контактів із офіційними українськими силовими структурами й загалом українською владою. Там — і це теж за задумом, — чимало інфільтрованої російської агентури. Операцію відразу зіллють.

Власне, це планувалося прологом усієї історії. Далі сценарної розробки, як у наших реаліях часто буває, нічого не пішло.Це історія «українського Моссаду». Ліквідаційної групи, сформованої виключно з однією метою — помститися агресору та загарбнику за його злочини проти українського народу.

Не сподіваючись на владу, на західних партнерів, на сусідів і друзів, вони беруть справу до своїх рук. Складаються списки, знаходяться кошти, йде перевірка та вербування людей, формуються агентурні мережі, розробляються операції та стратегії. Зараз ви прочитали не короткий опис кінопроекту, який не відбувся.

А книжки письменника і політолога Сергія Постоловського Ворог або Гнів Божий. Вона вийшла друком 2016-того. Її автора серед нас під час описаної вище