Французькій кінозірці Маріон Котійяр виповнилося 47 років: 5 її найкращих фільмів

Життя кіноартиста не варто уявляти собі як вічне свято. Навіть ті з них, кого постійно запрошують на зйомки, далеко не завжди мають змогу розкрити свій талант, оскільки робота артиста (якщо тільки він не, наприклад, Сільвестр Сталлоне, який може командувати, у якому ракурсі його зніматиме) – виконувати вказівки режисера. Біографія Маріон Котійяр – наочний приклад цього.

Незважаючи на те, що дочка двох театральних акторів (до того ж отець Котійяр ще й був режисером, засновником театральної трупи та викладачем акторської майстерності) з'явилася на сцені з шестирічного віку, до 23 років вона мала задовольнятися другорядними ролями в серіалах та кінофільмах. І, можливо, так тривало б і далі, якби Маріон раптом не витягла щасливого акторського білета.

Ним був, звичайно, комедійний бойовик «Таксі», де Котійяр дісталася роль нареченої головного героя, таксиста-гонщика, у якого ніколи не вистачало часу на секс зі своєю коханою. Роль чарівної, закоханої та гарячої дівчини, яка ніяк не може отримати те, чого хоче, була, в принципі, нескладною. Але Маріон вписалася в неї настільки ідеально, що, здавалося, грає саму себе.

«Таксі» стало одним із найпопулярніших французьких фільмів за всі часи, і це дало Котійяр перепустку у «велике кіно». І тут виявилося, що ця чарівна дівчина чудово справляється і з найскладнішими драматичними ролями. Більше того, вона і віддає перевагу саме їм.

Тут можна згадати, наприклад, військову драму про першу світову війну «Довгі заручини», за яку Котіяр отримав французького «Оскара», тобто премію «Сезар», за кращу роль другого плану.

А потім прийшла черга і самого «Оскара» – за найкращу головну жіночу роль у біографічному фільмі про Едіт Піаф «Життя у рожевому кольорі». Тут треба розуміти, що Піаф у Франції