Экономика войны

Путін перетнув ту лінію, за якою залишиться лише один – або Україна, в тому вигляді, яку ми її знаємо і любимо, або Росія, в тому вигляді, що мовчки благословила цю війну. 

Компромісів чи домовлянь десь посередині не буде. Навіть якщо ця війна на певний час вщухне, то тільки для того, щоб московити знову накопичили сили і вже прийшли сюди остаточно вирішити "українське питання", врахувавши свої промахи. 

Загадкова московська душа ніколи не прийме поразки від України, а це значить, що спокою нам не буде ніколи. Згадайте образу німців на увесь світ після Першої Світової і у що ця прихована злоба вилилась. Тому залишиться тільки один.

"Пекельні санкції" від США та ЄС роблять свою справу. Російській економіці дуже недобре, росіяни зажали адміністративними важелями все, що тільки можливо, і підперли усе милицями. 

Цих заходів вистачить на певний час, але рано чи пізно московити повернуться в СРСР і будуть обмінювати свою нафту та газ на елементарну їжу. 

Проте, давайте будемо реалістами, економіка московитів не сконає так швидко, як нам би хотілось, ні завтра, ні післязавтра. Вони до цього дня готувались багато років і накопичили фінансовий запас. 

І цей фінансовий резерв досі залишається суттєвим, навіть після усього шквалу санкцій. Щоб його спалити потрібен час.

Цей розклад означає, що нам потрібно переводити усю нашу економіку на військові рейки. Бо навіть після того, як гаряча фаза війни притихне (якщо притихне), протистояння буде продовжуватись ще довго. 

Внутрішній соціальний вибух в Росії прискорив би цей процес, але не впевнений, що нам варто на нього розраховувати.

Щоб вистояти у затяжному протистоянні, потрібно багато ресурсів. Ми поки не відчули значних економічних складнощів, бо бюджет мав хороші "довоєнні"