Экономический фронт: что делать для победы

Павел Кухта Бывший и.о. министра экономики, руководитель по политическим вопросам Киевской школы экономикиНаша собственная курсовая политика отпугивает нас самих заводить в Украину деньги.

При этом она стимулирует импорт и поддерживает иностранных производителей за счет нашего собственного бизнеса Завершується четвертий місяць повномасштабної російської війни проти України. Нам вдалося зірвати початковий російський план швидкого захоплення країни — Київ вистояв і більша частина території України вільна від агресора.

Війна продовжується у великих масштабах, але вона стала позиційною війною на виснаження.У таких війнах першочергову роль відіграє економіка — саме вона визначає, хто з супротивників виснажиться першим і буде змушений іти на поступки. Ситуація ускладнюється тим, що супротивників, насправді, більше, ніж двоє.

За Україною стоїть ціла коаліція держав вільного світу, які надають нам допомогу та тиснуть на Росію санкціями. Росія, зі свого боку, намагається використовувати власноруч створені енергетичну та харчову кризи як економічні важелі тиску, щоб добитися підтримки нейтральних країн та розхитати коаліцію вільних держав.Стратегічно, війна відбувається на трьох фронтах — військовому, економічному та дипломатичному, який тісно переплетений з економічним.

І з кожним місяцем роль економіки ставатиме все більш визначальною. Як кажуть досвідчені військові — війну виграє тил.Ключове завдання на економічному фронті — забезпечити країні економічну стійкість, максимально відновивши нормальне економічне життя в тилу.Для цього в нас є два інструменти — відновлення нормальних умов роботи приватного сектору та ефективне використання грошей, які надають союзники та міжнародні донори.Опорою української економіки вже давно є