Дия Сити: три опасности оазиса благоденствия

Закони, що регламентують функціонування Дія Сіті, радикально змінюють правові умови діяльності IT-сектору, фактично створюючи для нього оазу благоденства. 

Особливо в частині оподаткування. Експерти, які працюють з податками давно, відразу пригадали 1999 рік. В кінці минулого століття тодішній "гірничо-металургійний" младолігархат заявив про себе, пролобіювавши під себе Закон "Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України". 

Якщо порівняти ці закони, то можна впевнено зробити висновок про те, що податкові апетити IT набагато більші податкових апетитів традиційних укркапіталістів.

Не заперечуючи прогресивності та перспективності IT-галузі та необхідності нормативного врахування її особливостей мушу звернути увагу на деякі потенційні небезпеки, пов’язані із практичним запровадженням приписів Дія Сіті.

Деякі норми Дія Сіті по суті є правовими гібридами. Вони не вписуються в існуючу правову систему. Дія Сіті це фактично один великий комплексний виняток із загальних правил. 

Ключові інструменти, що підлягають застосуванню в рамках Дія Сіті, прямо суперечать фундаментальним засадам національної правової системи.

З подібними експериментами наша держава вже знайома. І ні до чого доброго вони зазвичай не призводили. 

Наприклад, після кризи "Еліта-Центр", діячі житло-будівельної галузі пролобіювали прийняття для себе спеціального законодавства, яким в українську правову систему ввели англосаксонську категорію "довірчої власності". 

Цю юридичну трансплантацію тоді мотивували підвищенням захисту приватних інвестицій в житлове будівництво. Втім, фінансова криза довела, що оператори ринку, які діяли в спецрежимі, не змогли забезпечити обіцяний захист інтересів інвесторів. 

Натомість