Чий улов? 50 років тому між Британією та Ісландією спалахнула «тріскова» війна

Як відомо, левову частку експорту Ісландії становить риба (переважно тріска), виловлена у територіальних водах. Ще 1952 року країна оголосила про розширення забороненої для іноземних рибалок зони з трьох до чотирьох миль. Великобританія оскаржила це у Міжнародному суді ООН, заборонивши ісландським рибальським судам вхід до своїх портів. Але 1956-го вона була змушена визнати це рішення Ісландії.

1958-го, після розширення Ісландією пріоритеної економічної зони з 4 до 12 морських миль, почалася Перша тріскова війна. Тоді всі члени НАТО виступили проти цього одностороннього рішення. У відповідь Рейк'явік погрожував вийти з НАТО та видалити з країни американські бази.

Читайте також: Малазійський рибалка впіймав рибу вагою 160 кг.

1 вересня 1972 року Ісландія розширила свою зону рибальства до 50 морських миль (93 км), що ознаменувало початок Другої тріскової війни. 5 вересня ісландський катер берегової охорони обрізав сіті британському траулеру. У Рейк'явіку демонстранти розбили вікна в британському посольстві, а урядовці Ісландії почали зближуватися з СРСР і заговорили про купівлю у Москви швидкохідних фрегатів. Коли мова зайшла про можливе виведення баз НАТО з території Ісландії, Лондон під тиском США здався і вивів кораблі за вказані кордони.

У 1975 році, після того, як Ісландія ухвалила рішення про розширення своєї виняткової економічної зони до 200 морських миль, англійці відправили до берегів Ісландії три фрегати. Конфлікт вдалося на якийсь час вирішити за посередництва НАТО, членами якої були обидві країни.

19 лютого 1976 року Ісландія розірвала дипломатичні відносини з Великобританією, але 3 червня їх було відновлено.

За два дні до цього між Ісландією та Великобританією було досягнуто згоди. Британцям дозволили тримати