Чи має Україна план «Б» для захисту енергоінфраструктури?

Українська енергетична інфраструктура зазнає регулярних обстрілів з боку армії РФ. Наскільки вразливими є енергетичні об'єкти та які заходи вживаються, аби запобігти "блекауту"?.

Після успіхів Збройних сил України (ЗСУ) у Харківській області Росія завдала масованого удару по українській енергетичній інфраструктурі. У неділю, 11 вересня, армія РФ обстріляла Зміївську ТЕС, що у Харківській області, Харківську ТЕЦ-5, яка є однією з найпотужніших в Україні, низку підстанцій високої напруги. Мільйони домогосподарств залишились без світла і не лише на Харківщині, а також у Полтавській, Дніпропетровській, Сумській та Донецькій областях.

"Опалювальний сезон ще не розпочався, а ворог вже пішов у масову атаку на енергетичні об'єкти", - прокоментував міністр енергетики України Герман Галущенко. За його словами, українським енергетикам знадобилося 4,5 години, аби відновити електропостачання. Але вже наступного дня обстріли Росією енергетичних об'єктів у Харківській області повторилися. "Ми маємо бути свідомі того, що підлість російських терористів не має меж - вони будуть намагатися зробити системною і таку форму терору", - прокоментував президент України Володимир Зеленський.

Близько половини енергетичних об'єктів в Україні пошкоджено

Враховуючи таку перспективу, нагально постало питання, як захистити українську енергетичну інфраструктуру. Виробництво електроенергії в Україні забезпечує Об'єднана енергетична система (ОЕС). Вона об'єднує чотири атомні електростанції (АЕС), кілька десятків теплових електростанцій (ТЕС) та теплоелектроцентралей (ТЕЦ), більше десятка гідроелектростанції (ГЕС), а також багато невеликих електростанції, які працюють на відновлювальних джерелах електроенергії (ВДЕ), таких як сонце, вітер, біомаса тощо.

Од