Чем фамилии обязаны налогам, откуда взялся налог на доходы и при чем здесь религия

Андрей Серветник Партнер, руководитель направления Международное налогообложение и практики Deloitte Private в Украине Серия очерков о том, как зарождались и формировались налоговые системы, и об их влиянии на человечество. Продовжую серію, на яку мене надихнула книга Домініка Фрізбі «Daylight Robbery, або Як податки сформували наше минуле та змінять наше майбутнє».

Ця книга цікава тим, що містить багато тверджень або припущень, які дуже кортить перевірити.Наприклад, автор каже, що всі ми маємо прізвища (а не лише імена) саме через податки.Ця гіпотеза є цікавою і, принаймні частково, правдивою. Протягом тисячоліть «зв'язки» з предками були привілеєм аристократів у різних країнах, адже саме для них було важливим згадувати про те, хто з якого роду чи з якої династії походить.

Простолюдові це було непотрібно.Але ще в Стародавньому Китаї, за 2000 років до народження Христа, імператор Фу Сі (і тоді в них правив Сі!) запровадив прізвища для всіх людей — і зробив це саме для полегшення адміністрування податків.В Європі те ж саме відбулося не надто швидко. Минуло понад три тисячоліття, поки англійські королі не вирішили — треба якось розрізняти людей, бо як стягнути податок, наприклад, з десятка різних Джонів? Так і почалося: Джон, який жив на пагорбі, отримав прізвище Hill, коваль за фахом — Smith, син Метью — Mathews.

А в регіонах, де населення говорило гельською мовою, багато прізвищ виникло з прізвиськ, наприклад Cameron — «кривий ніс». Схоже на наше українське «Кривоніс», чи не так?А вже далі прізвища розповсюдилися по всій Європі і майже в усьому світі.

Бо податків, як і смерті, неможливо (поки що?) уникнути.Ще одна цікавинка — походження податку на доходи чи прибуток (те, що болить багатьом в усьому світі). Насправді цей