Битва за Закарпатське море

Чому на Закарпатті розгорівся скандал навколо намірів забудувати Вільшанське водосховище, що потопає у смітті Трохи передісторії. Вільшанське водосховище на Закарпатті існує з 50-х років минулого століття. Тоді тут звели воєдино дві річки: Ріку та Тереблю і побудували ГЕС, затопивши верховинське село Вільшани та відселивши з цієї території людей.

Відтак утворилося плесо величезного, як для гірської місцевості, озера, хоч і штучного, але прекрасного. Утім останні десятиліття це місце важко було назвати прекрасним, а все через те, що воно потопає у смітті. Укрінформ кілька разів писав про проблему та публікував фото занехаяного гірського плеса.  СМІТТЯ, ЯКЕ ЗРОБИЛО КАРПАТСЬКЕ МОРЕ МЕДІЙНИМ Парадокс, але саме з цього сміття почалася медійна “слава” Карпатського моря два роки тому.

Подружжя Романа та Олени Жуків з Мукачева розпочали кампанію з прибирання на березі озера і започаткували традицію екопікніків, на які з'їжджалися старі й малі, а підтримували навіть зірки сцени. Укрінформ писав про ініціативу Жуків восени 2021-го.  Отож двоє молодих активних людей згуртували навколо своєї ідеї розгребти ці авгієві стайні на березі Вільшанського водосховища таких же активних громадян з усієї країни. На клич Романа й Олени до Вільшанського водосховища з'їжджалися люди зі Львова, Києва, Вінниці, Черкас, Одеси, інших українських міст.

Це стало не просто екоакцією в гумаках та рукавичках, це були справжні івенти — з концертами, лекціями, майстер-класами та фуд-зоною. І при тому щоразу звідти вивозили вантажівками зібране та посортоване сміття, загалом вдалося зібрати 110 тонн відходів, половина з цього - 57 тонн, то була вторсировина, що не потрапила на обласні сміттєзвалища. Попри медійність проблеми місцеві люди не перестали