Белый флаг в Херсоне, борщ в Купянске и серая зона

Бернар-Анри Леви Французский философ, писатель, публицист, общественный деятель Семь фото о войне в Украине Білий прапор у ХерсоніПівніч херсонського котла, де російських окупантів оточила українська армія. Ми цілий ранок рухаємося за патрулем. Раптом, під час зупинки — тривога.

Російський контрнаступ? Агенти чи колабораціоністи, які пробралися в селище? Ми знову сідаємо в пікапи. Їдемо по піщаній рівнині з висохлою нерясною рослинністю. Штовхаємо напівпрочинені двері покинутих хат, з яких позлущувалася зелена й синя фарба.

Ні. Це двоє російських дезертирів хотіли додзвонитися на гарячу лінію «Хочу жити», запроваджену українським урядом, щоб координувати здачу в полон. Але в них не було зв’язку.

Змучені жалюгідні обличчя. Великі, схудлі від нестачі їжі тіла, що тремтять, попри тепло ще не зниклого літа. Українці поважають норми ведення війни.Шлях на Лиман Це війна мостів.

Але, з огляду на підірваний міст, українці вже вкотре мобільніші, винахідливіші й реагують швидше за ворога. Який технічний геній привів до цієї загубленої в лісах річки Донець сталеву баржу, здатну витримати вагу танка? Який новий генерал Ебле (споруджував мости для армії Наполеона в Росії) запровадив обладнання річкових плавзасобів, які, пристаючи до порома, невпинно штовхають його з одного берега на інший? Наш конвой полегшено зітхає. Ми робимо селфі на тлі набухлих сірих хмар.

Цей переможний шлях, який не можуть затьмарити віддалені звуки обстрілів, приносить їм радість. Вони знають, що з іншого боку, через кілька кілометрів лісів зі зламаними пострілами деревами, буде звільнений Лиман. Люди в екіпажі замислені.Присутність каменівПро злочини проти пам’яток не говорили.