2024 год станет определяющим. Об иллюзиях и реальности для Украины

Мария Золкина Глава направления «Региональная безопасность и исследование конфликтов», Фонд «Демократические инициативы имени Илька Кучерива» Все больше обостряется вопрос о том, как будет выглядеть поствоенная архитектура безопасности вокруг Украины. От этого будет зависеть и то, как закончится нынешняя война, и то, насколько вероятной будет новая Текст опубліковано у спецвипуску журналу NV Світ попереду 2024 за ексклюзивною ліцензією The Economist. Републікацію заборонено.Головний виклик — не допустити, аби гарантії безпеки для України стали предметом торгів у межах гіпотетичного врегулювання відносин із Росією.Вільнюський саміт НАТО в липні 2023‑го показав: до практичних кроків із приєднання України до Альянсу деякі з його ключових членів наразі не готові.

Передовсім США, на які абсолютна більшість членів проукраїнської міжнародної коаліції озираються в цьому питанні. Однак проблемою є не стільки сама відсутність запрошення, скільки контекст. Зокрема спочатку очікування, як завершиться контрнаступ України, а тепер і політичне розчарування на Заході його результатами.

На цьому фоні все більш помітні голоси за можливе повернення до переговорів із РФ.Тому є небезпідставні побоювання, що сама тема потенційного приєднання України до НАТО загалом може бути вписана в порядок денний цих переговорів. Навіть якщо офіційно від євроатлантичних прагнень Україна не відмовлятиметься. Про це, зокрема, свідчать три основні фактори.Перший — ситуація на полі бою.

Завищені очікування від контрнаступу за обмежених ресурсів і невчасних поставок зброї призвели до незадоволення результатами. Але замість переоцінки порядку дій для кампанії у 2024‑му, на Заході зростає впевненість, що змін на полі бою досягти навряд чи вдасться. Для багатьох