Українсько-польського конфлікту немає

Лекція професора Ярослава Грицака: Ми мусимо розпочинати діалог і перебирати досвід сусідів – а він вчить, що ніколи не потрібно впадати в депресію. В них були страйки, арешти, навіть розстріли, але кожна поразка ставала підставою для ще активнішої боротьби.

Рух «Солідарність» у Польщі виник не нізвідки. Його коріння – коріння його ідей – можна простежити у різні історичні періоди.

Чому в порівняно невеликій Польщі було десять нобелівських лауреатів, а у значно більшій Росії – дванадцять? Передумовою такої кількості інтелігенції було існування шляхти. В Росії теж було дворянство, але ці поняття різняться. Поляки запозичили поняття шляхти в німців і називали так людей, що мають обов’язок захищати Батьківщину. Дворянами ж були ті, хто служив при дворі. В першому випадку – активні громадяни, у другому – піддані.

У всіх європейських суспільствах, включно з Росією, кількість дворянства становила 1–2% населення. У Польщі шляхти було 10%. Часто шляхтичі не мали статків і майже не відрізнялися від селян, та попри це дбали про освіту для своїх дітей. Могли продати землю, аби вивчити свою дитину. Більшість відомих поляків дев’ятнадцятого і двадцятого століть – від Джозефа Конрада до Чеслава Мілоша – були вихідцями з шляхти.

Головним принципом шляхти було «нічого про нас без нас». Карати шляхтича могли тільки шляхтичі й тільки після суду. Фізичне покарання було майже неможливим, адже вважалося приниженням гідності. Саме ідея відстоювання честі червоною ниткою зшиває всі наступні визвольні рухи Польщі.

Повстання 1794-го, 1830-го, 1846-го, 1863 років – поляки бунтували ледь не кожні 10 років. Зараз право нації на власну державу здається очевидним. Для Росії націоналістичний рух був загрозою – більшість народів імперії мовчали, а поляки наполегливо намагалися порвати кайдани. Це була боротьба нації без держави проти держави без нації.

На хвилі націоналізму виникли дві основні візії нової Польщі, що збереглися дотепер: яґеллонська й п’ястівська. Їхні назви походять від королівських династій, що мали різні зовнішньополітичні зацікавлення. За Яґеллонів Польща розширювалася на схід як держава-федерація від Балтійського до Чорного моря. Ця концепція пропагує дружнє ставлення до інших народів, зокрема союз з Україною. П’ясти ж бачили Польщу мононаціональною: національні меншини потрібно було або асимілювати, або виселити. Один із носіїв цієї концепції Роман Дмовський вважав, що головним завданням Польщі є захо...