Украиноощущение. Наименьшее и наибольшее, что мы можем сделать сегодня

Долгое время враг навязывал нам чувство страха и вины за то, кем мы естьУ наших стосунках із росією є один важливий момент, який ми нарешті остаточно усвідомили. Це — цінність бути українцями. Адже сьогоднішня війна насправді не тільки про загарбання земель.

Вона, в першу чергу, про знищення української ідентичності. Культурної, національної та етнічної самоідентифікації суспільства. І в результаті — кожного з нас.Століттями росія не тільки зазіхає на суверенітет України, а й намагається повністю стерти її мову, культуру та історію.

Про це свідчить Валуєвський циркуляр, Емський указ, «Червоний терор», Голодомор, «Розстріляне Відродження» та ГУЛАГ. Це підтверджують радянські концтабори, депортації та політичні репресії українських дисидентів. Це, у підсумку — анексія Криму, війна на Донбасі й повномасштабне вторгнення в Україну.Довгий час ворог нав’язував нам почуття страху та провини за те, ким ми є.

Цілими поколіннями українці зростали у світі, де російське подавалося як щось велике та могутнє, а українське — меншовартісне та незначне. Це стосується абсолютно всього. Візьмемо, до прикладу, українську кухню.

Скільки національних страв ви знаєте? Скільки з них можете назвати прямозараз, без допомоги Google? Переконаний, ви згадаєте не більше десяти. Але ж їх насправді сотні. Так вже сталося, що московити зухвало знищували автентичну українську кухню та підміняли її своєю.

Нам казали, що ми гірші за інших. Нам повторювали ці слова сторіччями, щоб не тільки виховати приналежність до російської культури, а й породити сором за своє українське коріння.Але ми — не просто купка людей, як звикли вважати у мордорі. Ми — носії культури та цінностей чудової країни з великою історичною спадщиною.