Украине нужен блокчейн в сфере регистрации имущества

Проблема "чорних реєстраторів" та загалом корупції на ринку землі існує у всьому світі, а не лише в Україні. 

За даними Transparency International, близько 20% всіх землевласників світу хоча б раз платили хабар аби оформити землю на себе, або підтвердити своє право власності на неї. 

Але треба визнати, що в нашій країні ця проблема досягла особливого масштабу – "чорними реєстраторами" є, зокрема, особи, акредитовані Мін'юстом та які мають доступ до держреєстру майна, щоб внести до нього зміни у власних корисливих цілях, головним чином – щоб переписати приватне майно на іншого власника. 

Навіть Президент Зеленський у 2019 році публічно визнав, що за рік трапляється близько тисячі випадків незаконного втручання до держреєстру з подальшою зміною даних про власника майна.

Закон "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 2015 року мав спростити процедуру внесення змін до реєстру, але натомість спростив методи здійснення махінацій. 

Новий закон розширив кількість осіб, які мають доступ до держреєстру із правом внесення змін. 

Окрім власне держреєстраторів, повноваження з реєстрації майна отримали не тільки нотаріуси, але й акредитовані суб'єкти як, наприклад, комунальні підприємства або інші юридичні особи публічного права. 

Вже на третій рік роботи нового закону – станом на середину липня 2019 року – в країні функціонувало 277 комунальних реєстраторів. 

Новий Закон від 2016 року також запровадив принцип екстериторіальності, тобто реєстратори можуть вносити зміни, незалежно від їхнього власного місцезнаходження та місцезнаходження майна, стосовно якого відбуваються зміни власника у держреєстрі. 

Також закон не вимагав виписок із реєстру у паперовій формі. Хоча паперові документи також можна