Три урока Рамштайна. О Германии, танках и наступательном оружии для Украины

Владимир Фесенко Политолог, директор Центра политических исследований «Пента» Думаю, что у многих украинцев после состоявшегося 20 января заседания платформы Рамштайн осталось определенное разочарование У багатьох навіть сильне розчарування. Мається на увазі відсутність рішення про постачання Україні німецьких танків «Леопард» і взагалі наступальної зброї.Але зараз у нас не та ситуація, щоб бути в полоні розчарувань і образ. Має бути раціональна реакція — терпіння і наполегливість.

Чергова червона лінія під назвою «танки і наступальна зброя» долається не одномоментно, повільніше, ніж нам хотілось, але все ж таки починає долатися. Врешті решт, схожа ситуація була і з рішеннями про постачання Україні важкої зброї, артилерії, систем ППО.Скоріше за все, йдеться про відкладене рішення (це те, що стосується Німеччини). Занадто обережних німецьких партнерів ще треба дотискати до правильного і неминучого рішення.

Вони ще трохи не дозріли. Також припускаю, що спочатку може бути дозвіл Німеччини іншим країнам постачати нам пресловуті «Леопарди», а потім і в Берліні «розчохляться».Тому урок перший — не піддаватися емоціям, діяти раціонально і наполегливо. Врешті решт, це урок всієї нинішньої війни проти російської навали.Урок другий — не зациклюватись на конкретних датах і подіях, на очікування якогось дива, яке все відразу вирішить.

Не буде такого дива. А саме завищені очікування у прив’язці до конкретних дат і подій породжують розчарування.Я вже не раз про це казав, і варто це ще раз підкреслити: не треба публічно визначати дати звільнення конкретних територій і взагалі завершення війни. Це стосується і питання про постачання Україні конкретних видів озброєнь.Для нас важливий конкретний результат, а не дата його досягнення.Урок