Топоніміка Одеси просякнута російськими назвами, яких треба позбутися

Питання щодо ліквідації топонімічного зв’язку із країною-агресором підняв депутат Одеської міськради Петро Обухов, пише “Новое время”.

Він зазначив, що остаточне рішення про перейменування має приймати міська рада за поданням історико-топонімічної комісії.

Наратив “Одеса — російське місто” неодноразово використовувався російськими пропагандистами. Петро Обухов зауважив, що після усіх злочинів, скоєних ворогами, в Одесі не мають залишатися назви, що включають місто у російський контекст.

Вже зараз активісти змогли порахувати, скільки російських назв «прикрашають» Одесу — цілих 117 вулиць та провулків. Укладачі переліку умовно розділили всі топоніми на кілька груп: ті, що конче необхідно змінити, ті, із якими потрібно додатково розбиратися історикам та ті, що можна залишити.

Зокрема, під перейменування мають потрапити вулиці, що мають назви російських населених пунктів: Онезька, Махачкалінська, Новгородська тощо. Є топоніми із відвертим ідеологічним забарвленням (вулиця Політкаторжан), або навіть присвячені антиукраїнським діячам накшталт генерала Бочарова та генерала Ватутіна.

Частина списку потребує уточнення, адже деякі з діячів, увічнених у назвах мали стосунок до Одеси, проте їхня позиція досить суперечлива. До таких відноситься, зокрема, автор Пісні про Одесу та оперети Біла акація Ісак Дунаєвський: попри те, що його твір є гімном міста, інша його пісня стала офіційним гімном Москви.

«Мені здається, можна зробити виключення для людей, що мають світове значення. Наприклад, залишити вулицю Сахарова. Він був опозиціонером, дисидентом, він не робив ніяких антиукраїнських заяв. Чи вулицю Менделєєва, Лобачевського, Гагаріна», — прокоментував Петро Обухов та зауважив, що за новими назвами ходити недалеко: після війни у нас