Точка невозврата пройдена. Шесть выводов после бунта Пригожина: чем все закончится

Валерий Пекар Предприниматель, преподаватель Киево-Могилянской бизнес-школы Меньше всего нужно слушать тех, кто говорит, что Путин снова всех переиграл. Он постоянно всех переигрывает с февраля 2022-го, и даже с февраля 2014-го 1. Точка неповернення пройдена.

Вона давно передбачена й описана. Ця точка неповернення називається «втрата монополії на владу». Оскільки влада в РФ — це право сили («червона парадигма»), то поява альтернативних центрів права сили означає, що центрів влади тепер є кілька (навіть не два, а мінімум три, хоч третій, Кадиров, залишався за лаштунками; а де три, там багато).

Так, один із центрів права сили все ще головний, але вже не єдиний. Але залишитися має лише один, тож це нестабільний баланс -- як кулька на вершині піраміди.Найменше треба слухати тих, хто каже, що Путін знову всіх переграв. Він постійно всіх переграє з лютого 2022-го, та навіть з лютого 2014-го, коли можна було задушити Україну у «дружніх обіймах старшого брата», а він між довгим стратегічним і швидким силовим обрав силовий шлях, щоб консолідувати своє населення.

Тактично виграв, стратегічно програв, натомість консолідувавши українську політичну націю.2. Абсолютно неважливо, скільки в цьому фарсі насправді фарсу. Тому що в системі права сили ти не можеш виглядати слабким, розгубленим, лузером.

Ти можеш зробити лише одну помилку, першу й останню (якийсь час помилки можна приховувати, пояснювати багатоходівками тощо, аж до моменту, коли все стає очевидним). Акела більше не ватажок зграї. Цар несправжній.Фарс неможливо прокрутити назад.

Всі все бачили. Включно з повітряним ударом по Воронежу, з підготовкою Москви до штурму тощо.І не треба порівнювати турецький фарс з російським. По-перше, при всіх зауваженнях до турецької демократії,