Стрес-тест для держскарбниці. Де Кабміну знайти гроші і як уникнути зростання податків

Війна вимотує економіку і вимагає від України все більше грошей. Чи є в уряду план, щоб утримати ситуацію під контролем, і що буде з економікою до кінця року - нижче в матеріалі РБК-Україна.

Ситуація в економіці і держфінансах України в літні місяці трохи покращилася в порівнянні з березнем і квітнем. Тим не менш, особливого оптимізму на осінь і зиму немає ні у чиновників, ні у експертів.

За прогнозами Нацбанку, інфляція за підсумком року перевищить 30%, ВВП скоротитися майже на третину, а купівельна спроможність населення обвалиться на 27% через інфляцію. Поступове відновлення економіки може початися з 2023 року. Але це оптимістичний сценарій, який передбачає істотне ослаблення бойових дій до кінця року.

Через війну наповнення бюджету різко скоротилося. Податкові надходження покривають лише частину витрат скарбниці, особливо після зниження і скасування деяких податків для громадян і бізнесу в перший місяць повномасштабної війни. Разом з тим зросли витрати на армію і соціальні виплати. "Діра" в бюджеті за різними оцінками становить 4-5 млрд доларів на місяць.

Західні кредитори та уряди країн-партнерів покривають лише частину цієї суми. Найбільшим донором держбюджету за останні майже півроку став Національний банк. За даними Мінфіну, на кінець липня, НБУ "надрукував" 240 млрд гривень, ще понад 133 млрд гривень вдалося залучити в казну за рахунок ринкових розміщень військових облігацій.

Будуть "друкувати" далі? У Нацбанку схильні до того, щоб зменшити швидкість роботи верстата. Адже "свіжа" гривня від НБУ потрапляє на валютний ринок і посилює тиск на курс долара, що, в кінцевому рахунку, позначається і на темпах інфляції.

Нацбанк, розуміючи ризики для макрофінансової стабільності, вирішив скоротити вливання в бюджет -