Щоденник «комбата Лютого»

Автором відомих на весь світ свідчень про війну та Маріуполь став хлопчик Єгор "Война. Я хорошо поспал, проснулся, улыбнулся, встал и почитал до 25 страницы. Ещё у меня умер дедушка.

У меня рана на спине, выдрана кожа. У сестры рана на голове, мамы - выдрано мясо на руке и дырка", - це рядки зі щоденника, який у березні почав вести на той момент восьмирічний хлопець Єгор. На його сторінках ручкою намальовані танки, озброєні люди, собаки з крилами янголів і могили бабусь.

Першим цей щоденник сфотографував та оприлюднив у соцмережах двоюрідний дідусь хлопчика - Євген Сосновський. Допис почали поширювати сотні людей, а в коментарях усі запитували, чи можна зустрітися з хлопцем. Власне, так про Єгора дізналися в усьому світі.

Звідки взявся "Комбат Лютий"? Саме двоюрідний дідусь Єгора - відомий фотограф Євген Сосновський - і придумав назву "Маріупольський щоденник". Чоловік із родиною наприкінці квітня виїхав із рідного Маріуполя. У пана Євгена також є щоденник.

Він має назву "Мій Маріупольський щоденник" - це кілька десятків фото, через які він показав, що відбувалося в місті протягом 62 днів (з 24 лютого до 30 квітня). "Про те, що Єгор веде щоденник, я дізнався від племінниці - Олени (мами хлопця). Олена одного дня знайшла той блокнот.

Прийшла вся в сльозах, моя дружина теж плакала, коли читала. Мені важко було читати… в тих коротеньких рядках зміст важкий. Мені здалось, що це одне з дуже сильних свідоцтв того, що відбувалося з нами у Маріуполі.

Мені здається, що краще, ніж сказала ця дитина, важко щось сказати… але я навіть не міг подумати, що він сам вирішив писати щоденник. Те, як він його написав, - уривки, коротенькі фрази - настільки точні. Деякі великі товсті книжки не такі сильні за змістом, як ці кілька сторінок