Що таке міжнародне гуманітарне право за умов війни – роз'яснення юриста

Словосполучення «гуманітарний коридор» та «обмін полоненими» зараз часто повторюються у ЗМІ та соцмережах на тлі війни в Україні. Закріплені в Женевських конвенціях 1949 року (за підсумками Другої світової війни) ці поняття мали встановити міжнародно-правові стандарти гуманного поводження з тими, у кого зброї під час бойових дій не було спочатку (все громадянське населення) і тими, хто зброї втратив (військовополонені) ).

Про те, як мають бути організовані гуманітарні коридори та обміни полонених, у чому суть Женевських конвенцій в інтерв'ю «Новій газеті» розповів юрист та фахівець із міжнародного права Гліб Богуш. обрало з цього тексту найважливіше зараз для українців.

Жорстоке поводження з військовополоненими у будь-якій формі заборонено Женевськими конвенціями. Катування та нелюдське поводження з військовополоненими є військовими злочинами.

Оперативна інформація про російсько-українську війну на 12:00 29 березня 2022 року

Переслідування винних у таких злочинах може здійснюватися як у національних, так і міжнародних судах. Те, що відбувається зараз на території України, підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду в Гаазі, прокурор якого вже розпочав розслідування.

Відповідно до міжнародного права строки давності до військових злочинів не застосовуються.

У III Женевській конвенції «Про поводження з військовополоненими» немає суворого обов'язку проводити обміни полоненими. Захоплена людина може просидіти в полоні до закінчення конфлікту, після чого підлягає поверненню на батьківщину.

Під час полону повинні дотримуватися таких норм:

і т.д.

Військовополонені не можуть притягуватися до відповідальності просто за свою участь у конфлікті, оскільки мають імунітет або привілей комбатанта. Вони можуть бути