Режисеру легендарного фільму "Чоловік та жінка" виповнилося 85 років

Французький кінорежисер Клод Лелуш – рідкісне, але наочне підтвердження того, що вираз "таємниці творчості" – не просто слова. У 1966 році 29-річний і не особливо тоді відомий кінорежисер раптом зняв геніальний фільм "Чоловік і жінка", який, крім визнання глядачів. отримав усі можливі у тому році кінонагороди.

Слово "геніальний" тут теж вжито не випадково. Зараз, коли знаменита французька «нова хвиля» пішла в історію (нещодавно помер і останній її представник Жан-Люк Годар), переглядаючи цей фільм, розумієш, що Лелуш був у цьому напрямі найкращим – хоча ні саму стрічку, ні Клода Лелуша до нього ніхто не зараховував.

Справа тут у тому, що, на відміну від робіт засновників «нової хвилі» - Годара, Рене, Трюффо - "Чоловіка та жінку" досі дивитись напрочуд легко, все одно, як слухати Вівальді або Моцарта після Баха і Бетховена. І це при тому, що всі прикмети «нової хвилі» - рваний сюжет, камеру, що рухається, довгі плани – Лелуш використав. Плюс, звичайно, коли ми вже згадали музику, треба згадати і про чудовий саундтрек Френсіса Лея.

Ні до цього, ні після (хоча знімав Лелуш багато і часом добре), він до такого рівня таланту не піднімався, та й фільм планувався без розрахунку на особливий комерційний успіх, що видно вже з того, що Лелуш був у ньому сценаристом, режисером , продюсером та навіть оператором. Хіба що не виконав головну роль, яку віддав Жан-Луї Трентіньяну. (А, напевно, хотів би – відчувається, що в цьому фільмі він має щось особисте).

Фільм вийшов разючим за настроєм (чому чимало сприяла музика Френка Лея) і якості, чому, у свою чергу, сприяла ще й гра Анук Еме, у якої це теж залишилося кращою роллю в кар'єрі. І це все разом узяте - ще одна "таємниця", тому що по суті, це ж звичайна мелодрама (чоловік і жінка за