Репарации Уганды в пользу Конго: чем этот процесс интересен Украине

Щодня зростає обсяг шкоди, яку російська агресія приносить Україні, але проблема компенсації цієї шкоди агресором все ще перебуває в юридичному глухому куті.

Правовими підставами виплати репарацій за останні сто років були, головним чином, два варіанти — акт капітуляції або резолюція Ради безпеки ООН, які політично зараз не реальні.

Всі надії нині покладаються на конфіскацію арештованих російських активів на користь України. Але в рамках поточного національного законодавства це неможливо, потрібні зміни законодавства в тих країнах, де заарештовані російські активи.

Навіть перша ластівка — голосування в Конгресі США за законопроєкт Тома Малиновського — з точки зору правової процедури не внесла жодної ясності, бо було тільки створено робочу групу в уряді США, яка має розробити конституційні способи конфіскації активів підсанкційних росіян (щодо активів центробанку РФ навіть ще не йдеться).

Серед варіантів стягнення репарацій на користь України ще залишається варіант вироку міжнародного суду.

Хоча зараз ніхто, мабуть, не повірить, що якийсь суд може примусити Росію платити за її злочини, але «ніколи не кажи ніколи».

По-перше, влада Путіна не вічна, по-друге, міжнародні суди стають все більш поширеним інструментом та створюють нові прецеденти.

В лютому цього року, за кілька тижнів до початку російського удару по всій території України, Міжнародний суд ООН виніс вирок щодо репарацій Уганди за її збройну агресію проти Демократичної Республіки Конго.

В наших ЗМІ я бачив тільки коротке повідомлення про цей вирок, хоча мені здається, він заслуговує на більшу увагу, бо ми маємо дослідити всі можливі опції для стягнення репарацій з Росії.