Ракетами по критической инфраструктуре Украины. Кто и как ее должен защитить?

Юрий Щиголь Глава Государственной службы специальной связи и защиты информации 10 октября прошел год как россия нанесла первые удары по украинской энергосистеме. С октября по март было выпущено более полутора тысяч ракет и дронов по энергетической инфраструктуре. Тоді наші ППО працювали на максимумі, б’ючи всі рекорди ефективності, і росії не вдалося досягти своїх цілей.

Попри це наслідки атак відчув кожен із нас, коли доводилося по декілька годин, а інколи й днів, сидіти без світла.Росія не зупинила терор об'єктів критичної інфраструктури навесні й влітку. Ми пам’ятаємо травневий терор Києва. А масові атаки портової інфраструктури та південних регіонів, аби перешкодити українським фермерам вивозити зерно, тривають і досі.Попри чи не щоденні ракетні атаки та удари дронами Україна активно готується до початку опалювального сезону.

Паралельно з нарощуванням запасів енергоресурсів, відновленням зруйнованих об'єктів, ми збільшуємо нашу спроможність захищати критичну інфраструктуру.Те, яких збитків можуть завдати атаки росіян критичній інфраструктурі, значною мірою залежить від нашої протиповітряної оборони. І ми її суттєво посилюємо. Завдяки домовленостям президента Володимира Зеленського додаткові установки нам передають Іспанія та Німеччина.

Тривають навчання українських пілотів і механіків на F-16. Це кулак нашого захисту.Але є і щит, який допомагає зменшити шкоду від тих ударів, які не змогли перехопити наші військові. Саме Служба держспецзв’язку із грудня минулого року відповідає за захист критичної інфраструктури.