Пророк не в своем отечестве

Ярослав Грицак Историк, профессор Украинского Католического университета Ярослав Грицак: Представьте себе, чтобы было, если бы на месте Горбачева в 1991 году был Путин, и почувствуете разницу (Фото:REUTERS) Самой большой мировой заслугой Горбачева является то, что он возглавил распад СССР. Парадокс заключается в том, что он сделал это не мимо, а даже вопреки своей воле Помер Михайло Горбачов. В українських коментарях з приводу його смерті згадують майже виключно про події з останніх років його життя: про його критичну позицію щодо Путіна і теперішньої війни, з одного боку, та про його схвалення анексії Криму і бачення майбутньої України з Росією, з другого.Так влаштована наша особиста пам’ять.

Вона коротка і не сягає дальше декількох років. Окрім особистої, є ще довша, історична. Це коли пам’ятаємо те, що з нами не сталося: хрещення Русі, козацьку революцію Хмельницького і тому подібне.

Між короткою й довгою лежить сліпа зона середньої пам’яті. Біографія Горбачова попадає власне у цю сліпу зону — а в цій зоні відбувалися найважливіші події.Найбільшою можна сказати світовою заслугою Горбачова є те, що він очолив розпад СРСР. Парадокс полягає в тому, що він зробив це не мимо, а навіть всупереч своєї волі.Цей парадокс, однак, стає краще зрозумілим, якщо брати до уваги такий факт: Горбачов був одним з останніх могікан покоління шестидесятників.