Прихований переворот, а не революція

Раптовий вибух протестів у Казахстані привернув увагу спостерігачів з усього світу. Прості пояснення на зразок офіційної версії – терористична атака ззовні чи кланова боротьба за владу беруть до уваги одні чинники, але не враховують інших. Що ж насправді відбулося в Казахстані – бунт, переворот чи революція і наскільки ці події подібні до подій 2013/14 років в Україні? Спробуймо поглянути на казахський випадок ширше, беручи до уваги внутрішній і зовнішній контекст.

Протести почалися в перші дні січня в Мангистауській області Казахстану і були викликані різким зростанням цін на пальне (скраплений газ та інші нафтопродукти). Упродовж кількох днів вони перекинулися на великі міста. Спочатку демонстранти вимагали зниження вартості пального, а потім відставки чинної влади й усунення з політичної сцени першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.

Найбільші зіткнення сталися в м. Алмати. 5 січня протестувальники захопили будівлю міської адміністрації й аеропорт.

Того ж дня президент Касим-Жомарт Токаєв звернувся до Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) по допомогу в «подоланні терористичної загрози». В ніч на 6 січня в місті були розграбовані найбільші торговельні центри. 6 січня поліція розпочала «антитерористичну операцією», в результаті чого, за непідтвердженими даними, загинуло 164 цивільні особи і 16 силовиків.

9 січня влада Казахстану заявила, що в усіх регіонах країни ситуація стабілізувалася і перебуває під контролем. Війська ОДКБ не брали участі в зачистках, їм доручили охорону аеропорту, Байконуру та інших стратегічних об'єктів. Масові протести, як правило, викликають кризу, але реакція на неї з боку влади залежить від типу режиму.