Почему украинцы спасаются, а не «убегают от войны»?

Лиза Кузьменко Эксперт ВБО «Точка опори»Конечно, языковые нормы очень важны, но между лингвистикой и этикой возможно есть смысл выбирать этику Загальна кількість тих, хто був змушений покинути свої домівки після 24 лютого, становить майже 13 млн осіб. А це — заголовки з українських медіа, які тримають інформаційний фронт під час війни.

Журналісти говорять, пишуть і транслюють здебільшого саме формулювання «тікати» від війни.«Як українці тікають від війни…»«Куди українці тікають від війни…»«Війна: десятки тисяч українців тікають…»«Тікаючи від війни. Історії переселенців…» Звісно, редакції перебувають у напруженому робочому режимі, наживо висвітлюючи російську воєнну агресію в Україні.

Тому за аналогією «не критикувати владу» під час війни, ми в Комісії з журналістської етики намагаємося не критикувати медійників. Але слова мають значення, коли несуть додаткові сенси.

Те, як медіа описують досвіди різних людей, важливо, й про це варто говорити.Зокрема, мій колега, співзасновник «Громадського радіо», очільник Комісії з журналістської етики Андрій Куликов вживає термінологію «рятуватися» від війни.«Я кажу рятуються від війни. З одного боку, коли ми кажемо тікати від війни і це додає трагічності, але й може принижувати.

Бо тікають від війни здебільшого ті, хто незаконно, з підробними документами чи хабарями перетинає кордон під час воєнного стану. Інші ж саме рятуються», — наголошує Андрій Куликов.Можливо тікати вживається ще з одного українського слова — утікач, тобто біженець.Цікаво, що ще у 2016 році доктор філологічних наук Олександр Пономарів у своєму блозі на ВВС Україні, відповідаючи на запитання про «біженців», зазначав: «На жаль, це слово набуло дуже великого поширення, але на українському ґрунті для нього немає