Почему государство оттягивает приватизацию отелей

Готель "Україна", що став невід’ємною частиною краєвиду Майдану Незалежності в Києві, збираються переобладнати за кошти катарських інвесторів і залишити в державній власності.

Навіщо державі готель? Особливо якщо поруч розташовані ще два великі державні готелі – невдалі приклади залучення інвестицій в обхід приватизації.

Днями Кабмін передав готель "Україна" від Державного управління справами при президенті (ДУС) до Міністерства інфраструктури.

У грудні Україна домовилася з катарськими інвесторами про модернізацію цього готелю і створення "університету гостинності".

Причин, чому держава не хоче продавати готель, може бути принаймні дві.

Перша – об’єктом зацікавилася катарська компанія Al Rayyan Tourism Investment Co. саме в формі державно-приватного партнерства, оскільки набувати активи в Україні зараз ризиковано. Цікаво, що потенційний інвестор співпрацює із світовими готельними брендами, але не з державами.

Друга гіпотетична причина – влада вважає цю будівлю (або готель в цій будівлі) стратегічно важливою. Однак ця причина не витримує критики. Це звичайний чотиризірковий готель, як і решта приватних готелів поруч.

Прибутку державі готель майже не приносить, не зважаючи на розташування в центрі. До пандемії фінансова звітність показувала лише кількасот тисяч чистого прибутку щороку. Як і для решти державних підприємств, отримання прибутку не є аргументом для залишення готелю в державній власності.

Історія з інвестиційним проєктом може закінчитися погано для всіх, перш за все – для самого готелю. Підтвердженням цього є історія готелю "Козацький". Він розташований на іншому боці Майдану і підпорядковується Міноборони.

Цей готель 20 років тому уклав інвестиційну угоду з ізраїльським інвестором. Угода передбачала, що