Після перемоги Україна житиме у світі хороших людей

Зброя, резерви, спалені танки та цифри втрат – це ще не все про війну.  Розповідаємо про кількох простих людей в різних країнах, які просто нас підтримали Поділитися їжею та водою, допомогти грошима та ліками, дати притулок біженцям. Біда, війна показує справжнє обличчя нації, яке у мирний час часто приховане за гримом відчуженості.

В України у світі дуже хороше нині обличчя. І це природно, адже до нашого дому прийшла біда, і світ нам співчуває. І все одно,  це захоплює, коли на допомогу приходять незнайомі люди, які живуть за тисячі кілометрів.

У них інший стиль життя, їм не зрозумілі наші розбіжності та суперечки, вони по-іншому розважаються, не знають жодного слова з нашої мови, готують та їдять іншу їжу. Перевага простої людини перед політиком або адміністратором у тому, що їй не потрібно вдягати свої почуття в обтічні формулювання та витіюваті слова. Там, де політик змушений говорити «непропорційне насильство», проста людина скаже – убивці.

Так і сталося, жителі багатьох міст світу вийшли у лютому на вулиці з протестами проти підлої агресії Росії. І це було дуже важливо, схоже, саме ці люди схилили шальки терезів на українську сторону. Адже західний істеблішмент, уряди вагалися до останнього, чи варто вплутуватися у конфронтацію з Росією через Україну.

Ті витоки з владних коридорів, які вже доступні зараз, дозволяють припустити, що розвідки поклали на столи своїм урядам висновки про те, що Україна не протримається більш як дві доби. І це має непряме підтвердження в тому, як діяли уряди Заходу, як реагували їхні політики на війну в перші два дні. Справді, навіщо давати гроші та зброю країні, яка от-от капітулює? Коли українська армія та український народ показали, що ці розрахунки  виявилися хибними, лише тоді з боку