Олександр Ковальчук: У «генерала» був обширний інфаркт: попав під обстріл і наклав у штани

2014 року весь медичний персонал Попаснянської центральної районної лікарні розбігся. Залишилися тільки я, анестезіолог, операційна сестра і ще один хірург — на підхваті. Пацієнтів було повно. Оперували вдень і вночі. Доставляли до нас усіх: і цивільних, і військових ...

Найскладніше було з липня 2014-го по лютий 2015-го. Одразу привозили по семеро людей. Треба було визначити — за кого в першу чергу братися, а хто може зачекати. Не було такого, щоб розгубився. Працюю майже 40 років, злякати мене складно.

Стало легше, коли почали приїжджати. Потім з\’явився проект Хоттабича (екстрена медична служба в АТО. — Країна). Ми в лікарні надавали першу допомогу й обстежували пацієнтів. А вони на реанімобілі відвозили поранених у тил.

Олександр КОВАЛЬЧУК, 61 рік, хірург. Народився 3 квітня 1956-го у Свердловську, після перейменування торік — Довжанськ Луганської області. Батько й мати працювали на шахті. Закінчив Луганський медичний університет. Інтернатуру проходив у Первомайській лікарні на Луганщині. Там залишився працювати хірургом. 2013-го очолив її. За рік переїхав у Попасну. Став завідувачем хірургії центральної районної лікарні, торік — головним лікарем. Періодично заміняє хірурга. Консультує й оперує. Улюблені композитори — Бетховен і Моцарт. «Нещодавно купив записи Вагнера. Цікаво, що Гітлеру сподобалося в цій музиці». Також слухає Deep Purple, The Beatles, Black Sabbath, Nazareth. Подобаються книжки бразильського письменника Пауло Коельйо. Одружений. Має двох дітей

Хірург за штатом у нас один — я. Слава Богу, приїжджають добровольці. Зараз тут базується Харківський військовий госпіталь. Лікарня тепер бійцями не займається.

Із цивільним населенням допомагає Перший добровольчий медичний шпиталь. Ми даємо замовлення на лікарів, яких не вистачає, і вони привозять спеціалістів на місяць. Приїжджають з усієї України — із Закарпаття, Львівщини, Вінниччини, Херсонщини, Одещини. Зараз допомагають анестезіолог із Чернівців і хірург з Ужгорода.

Лікарі-добровольці працюють безкоштовно. Тому стосунки між ними й населенням складаються найкращі. Гінеколог із Коломиї Ростислав Петруняк зробив кілька десятків складних операцій. Я підколював наших жінок: «Ну, дівчата, як ставитеся до того, що вас бандерівець оперує?» Сміялися.

Двічі добровольчий медшпиталь організовував дитячий десант. Оглядали малечу в школах і дитсадках. Виявили купу захворювань. Кому було потрібно, відвезли в Охматдит.

Коли почалася війна, я бу...