О русской культуре в Украине

Ярослав Грицак Историк, профессор Украинского Католического университета Современная война остро поставила вопрос об отношении к российской культуре Найкращу відповідь дав Олександр Невзоров. Він звертає увагу на те, що саме поняття «культури» протилежне до поняття «варварства». Завдання культури — перебороти найгірші людські інстинкти.

Якщо культура цього завдання не виконує, вона заслуговує на відміну.Це власне те, що сталося з російською культурою. Доля Бучі та інших українських міст і сіл показує, що вона провалила свій головний тест — тест на людяність. І провина в цьому лежить не лише на Путіні, але й на ній самій.Культура тісно пов’язана з політикою.

Велика Російська імперія не могла би постати без великої російської культури. І, навпаки, російська культура ніколи би не стала світовою, якби не Російська імперія. До ХІХ ст.

російська культура була провінційною. Своє сходження до світової слави вона здійснила якраз у ХІХ ст., коли Російська імперія стала третьою найбільшою імперією (17% території світу у 1895 р.) у світовій історії, поступаючись лише Британській (26% у 1920 р.) та Монгольській (18% у 1309 р.)Зауважу, що самі по собі імперії не були конечним злом. Вони були нормою державної організації від початку писаної історії і почали зникати лише після двох світових воєн.

Тепер імперії стали історичним пережитком, й історики вивчають їх так само, як біологи вивчають динозаврів. Але на відміну від динозаврів, деякі імперії залишили по собі корисний спадок. Сучасне європейське право не можна уявити без Римської імперії, сучасний світ — без Британської імперії.