О бюджете культуры на 2024 год. Куда мы движемся

Владимир Вятрович Историк, народный депутат Бюджетная политика вне понятного приоритета обороны значительно больше способствует построению полицейского государства, чем государства культурного З одного боку, проєктом бюджету на наступний рік передбачене деяке зростання видатків на культуру порівняно з нинішнім, і це, безумовно, добре. З іншого — загальний рівень фінансування культури, в тому числі тих напрямків, які є вкрай важливими для національної безпеки, єдності та гуманітарного розвитку, традиційно залишається мізерним.Закономірно, що в час війни 1,7 трлн грн піде на потреби оборони, і це в 250 разів більше, ніж на культуру. Наша армія та взагалі сфера безпеки і оборони є безумовним пріоритетом.

Але понад 48% видатків ідуть не на оборонні потреби, і фінансування культури становить лише 1/240 від цієї суми, тобто культура і далі фінансується за залишковим принципом.Водночас видатки, наприклад, на ДБР зростають у півтора рази майже до 4 млрд, видатки на БЕБ зростають утричі майже до 2 млрд. Лише на ці два, по суті, поліцейські органи (а є ж іще багато інших) уряд пропонує виділити стільки ж видатків, як на всю галузь культури. Тобто бюджетна політика поза зрозумілим пріоритетом оборони значно більше сприяє побудові поліцейської держави, аніж держави культурної.

Окремо хочу зупинитися на кількох напрямках бюджетного фінансування: 1. Інформаційна політика. Загалом видатки на медіа цього року перевищать 4 млрд, але їхня структура і те, як держава використовує ці кошти, залишають бажати кращого.

Видатки на НСТУ зростуть на 350 млн (до 1,8 млрд), і це добре. Хоча це досі лише третина від передбаченого законом. Але стаття, де йдеться про інші видатки (зокрема телемарафон та іномовлення) — залишається майже на такому ж