Не оккупация, но интервенция: какие последствия будет иметь ввод войск РФ в Казахстан

В ніч на Різдво у Казахстан увійшли перші військові частини Росії та її союзників. Офіційно – за запитом тамтешньої влади для боротьби з неназваними "терористами", хоча у цю версію, напевно, ніхто не вірить.

Ці події майже напевно зроблять владу Казахстану більш проросійською чи навіть контрольованою Москвою. А ще Кремль використає їх у переговорах з США та НАТО про розподіл сфер впливу у Європі.

Про це – детально у відеорозмові редактора ЄП Сергія Сидоренка та директора New Geopolitics Research Network Михайла Самуся.

А для тих, хто віддає перевагу читанню, ми підготували також статтю у текстовому форматі. 

Війська РФ у Казахстані не були повною несподіванкою

Можливість того, що Росія знайде або створить привід завести своїх війська на території Казахстану, давно обговорювалися, особливо після 2014 року. Казахські колеги самі питали, чи може повторитися сценарій Донбасу чи Криму. У Казахстані є північні території з високою часткою російськомовного населення, тому видавалося реальним, що там можуть з’явитися "зелені чоловічки", які в певний момент просто заявлять, що вони контролюють регіон.

Були також звичні для Росії приводи для вторгнення. У Казахстані зростала національна самосвідомість, значення казахської мови, яка до того ж перейшла на латиницю.

Але те, як це сталося – коли військових запросила сама влада через механізм досі недієвої організації ОДКБ – виявилося геть непередбачуваним і неочікуваним.

Ця військова операція несе для Росії також виклики: якщо війська лишаться у Казахстані надовго, то з часом тамтешня еліта, інтелігенція, громадянське суспільство зрозуміють, що втрачають державу через свого північного сусіда. Однак переваги для Путіна вищі. У тому числі – саме через активацію механізму ОДКБ, який тепер