Наукова «спецоперація». Як світ науки відвертається від Росії

Від Майлі Сайрус до Талібану — за 11 діб війни майже весь світ засудив дії Росії та закликав припинити насилля Звісно, наукова спільнота не могла залишитися осторонь. Список організацій та вчених, які відмовились працювати з Росією, вже досить великий — і він активно доповнюється. Пропонуємо огляд NAUKA.UA.

Нобелівські лауреати Навіть за межами наукової «бульбашки» стало відомо, як засудили війну Нобелівські лауреати. Більш ніж 160 із них підписали відкритого листа на підтримку України, в якому дії російської влади порівнюються з агресією нацистської Німеччини. Серед тих, хто взяв участь в акції — біологи Еммануель Шарпентьє та Дженніфер Даудна, медики Сін'я Яманака й Вільям Келін-молодший, фізики Райнгард Ґенцель і Беррі Беріш та інші.

Космос Росія не обійшлася репутаційними втратами в науці. Найбільш відчутними виявилися наслідки її ізоляції у космічній галузі. Війна в Україні та санкції проти Росії вже вплинули на колаборації — «Роскосмос» відкликав своїх співробітників з головного космодрому Європейського космічного агентства (ESA) в Куру, Французька Гвіана.

Цим він фактично припинив запуски російських ракет «Союз», які ESA використовує для запусків середніх розмірів, у тому числі — супутників своєї навігаційної системи Galileo. Єврокомісар із питань космосу Тьєррі Бретон заявив, що рішення «Роскосмосу» не вплине на розвиток космічних програм. ESA займається оцінкою можливості запуску майбутніх корисних навантажень на інших ракетах.

Наприклад, Vega-C або Ariane 6, які вперше планують польоти пізніше цього року. У межах ще однієї спільної місії між ESA та «Роскосмосом» програми ExoMars стає сумнівною вчасна відправка марсоходу «Розалін Франклін». Марсохід виготовила Європа, Росія ж відповідала за модуль спуску та