Монетарне та фіскальне стимулювання під час війни: Міфи та реальність

Василий Фурман Член Совета НБУ Тема как построить эффективную монетарную политику, которая будет способствовать экономическому росту Украины очень интересна и дискуссионна. Поговорим об основных деталях. Політики Національного банку (монетарна) та Уряду (фіскальна) довели свою практичну ефективні в умовах повномасштабної війни з рф.

Зокрема, фінансова система продовжила безперебійне функціонування, забезпечено фінансування як сектору оборони так і соціальних виплат, інфляційні та девальваційні очікування залишилися контрольованими. Водночас в окремих експертних колах не вщухає дискусія щодо недостатності вжитих урядом та центральним банком заходів із пом’якшення падіння/пожвавлення зростання в умовах війни. Пропоную розглянути на кількох прикладах очікувані та найбільш ймовірні наслідки заходів так званого монетарного стимулювання: 1.

Рівень облікової ставки (25%) є: І. надзвичайно високим у порівнянні з іншими країнами та ІІ. не дозволяє пожвавити кредитування/підтримати зростання.

Щодо І твердження: швидке порівняння (без урахування контексту) України з іншими співставними країнами не підтверджує цієї тези. Навіть абстрагуючись від того фактору, що в Україні триває найбільша війна на континенті після ІІ світової, монетарна політика НБУ не виглядає екстраординарною.Щодо ІІ твердження: навіть утримання облікової ставки на довоєнному рівні (10%) не змогло б усунути першопричину різкого скорочення економічної активності. Критики високої ставки зазначають, що вона не має суттєвого впливу на інфляцію через шоки війни, але водночас переконують що низька ставка матиме вплив на зростання в умовах тих самих шоків.