Фронтовой парамедик Кроха: Руководительница, когда узнала, что я на фронте, спросила: "Олечка, кто тебе позволял?" Я говорю: "Извините, Наталья Евгеньевна, я ведь не могу у вас спрашивать, где

Интервью на русском языке читайте позже

– Доброго вечора, дорогі друзі. У нас в гостях сьогодні Ольга Башей, позивний Кроха – відома парамедикиня, волонтерка. Пані Олю, добрий вечір.

– Добрий вечір!

– Ви допомагаєте на фронті вже декілька років. Тобто для вас війна, як і для більшості українців, почалася ще у 14-му році. Скажіть, будь ласка: як ви рішення ухвалювали саме про це? Коли це було і що на вас вплинуло?

– Ну, це був липень 14-го року. В 13-му році це тільки були початки. Рішення саме прийшло вже в грудні-місяці 13-го року, коли я дізналася, що на Майдан вийшли діти. І поліцейські дозволили собі, в яких самих є діти, просто напасти на дітей. Це для мене взагалі неприйнятне, тому що у мене в самої є племінники, у мене є молодші брати. І тому для мене це взагалі... Ну як? Тобто влада, яка має нас захищати, поліція – ну хто б це не були! Будь-який орган правосуддя, так. А тут просто підняли руки на дітей. Ну, студентів. Студенти – це діти. Бо у мене навіть зараз є на стабах... Ну, 20-25 років – я їх називаю дітьми. Тому що для мене вони діти. У мене навіть брату 36, і я його все одно ще рахую за дитину.

Тому звичайно, що мене це обурило. І я взагалі не розуміла, що це таке. Чому ми маємо вкотре доводити, що ми є Україна незалежна? За часів Скоропадського – почати навіть звідти. Навіть далеко ходить не треба – [В'ячеслав] Чорновол, дякуючи якому Україна стала незалежною. Ми вкотре доводимо, що ми незалежна країна, ми суверенна країна. Нам не потрібні якісь інші – хто? Тому вже в липні 14-го року, коли я вже для себе ухвалила рішення... Тому що нотаріус ще не знала, що я їду туди. Вона знала, що я беру відпустку. І про це тільки здогадувався один із співробітників: Руслан, який потім в п’яту чи шосту хвилю